Допис у місцеву районну газету "Зоря".

                                               "Травневі  будні у  бібліотеці."

             Травень багатий на свята і приніс приємні клопоти бібліотекарям Червонозаводської міської бібліотеки №1,адже саме в цьому місяці світ відзначає 20 –річчя Міжнародного року сім'ї та Дня Матері.До цього свята бібліотекарі  підготували  Свято читацьких родин під назвою «Все починається з родини».Бібліотека була святково прибрана і оформлено книжкову виставку – запитання «Їх читали ваші батьки...А ви?»Також були влаштовані виставка родинних світлин «Родинний вернісаж»та виставка виробів талановитих родин «Родинні кольори».На свято прийшли цілі родини Рековців,Шапранів,Дуб'яг ,Кравченків  :  мами з дітками та бабусі і дідусі з онуками.Діти прочитали вірші для своїх найрідніших мам і бабусь і дідусів .Кравченко Інна,Бухал Дарина,Бухал Вадим,Усяка Марійка,Шапран Ілля,Богдан і Настя,Рековець Олександра,Горбенко Даша  не тільки читали вірші,але і прийняли участь в конкурсі «Сіменйний бюджет».Насамкінець діти проявили свої здібності в конкурсі малюнка на асфальті та розмалювали орнаментами  лавочки біля бібліотеки.В подарунок  юні учасники заходу одержали солодкі призи,проспонсоровані Червонозаводською міськрадою та підприємцем Трубніковою І.І.

          22 травня є печальною датою в історії України,адже це день перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі під Каневом.Саме цьому дню,а також в рамках відзначення 200 – ліття з дня народження поета ,було присвячено  проведення літературно – музичного вечора «Караюсь,мучуся,але не каюсь!»для учнів Лохвицького технологічного технікуму ПДАА на чолі з керівником Таранською А А.Під час проведення заходу бібліотекарі А.Матяш та Н.Лисенко  розповіли про творчий і життєвий шлях поета через призму  його фізичних страждань,спричинених  жорстокістю  російського царя та його сатрапів,а також важких  побутових умов,які також укоротили йому віку. Але ні арешти і жорстокі переслідування, ні вогкі і темні каземати ІІІ відділення, ні заслання і солдатчина – ніякі утиски не змогли зігнути поета-революціонера Тараса Шевченка.

 --Караюсь, мучуся… але не каюсь!--писав поет  у вірші «О думи мої..». Шевченко говорив, що він ніколи не зійде з раз назавжди обраного шляху, з шляху народного співця:

 Нікому я не продамся,

 В найми не наймуся.

    Дуже великою була моральна стійкість і сила революційного духу поета. Коли у 1857 році Шевченка, немолоду вже, змучену засланням людину, було звільнено, він написав у своєму щоденнику: “Мне кажется, что я точно тот же, что был и десять лет назад. Ни одна черта в моем внутреннем образе не изменилась. Хорошо ли это? Хорошо”.

            Людина на десять років викреслена з життя, знову поверталася до своїх друзів міцною духом. Заслання і солдатчина не зломили ні волі, ні її переконань. Але здоров’я поета, його фізичні сили були надламані.  

      Поезія Тараса Шевченка була могутньою і грізною зброєю в бойовому арсеналі народу, вона кликала маси на боротьбу, вселяла смертельний страх у ворогів…

 …вставайте

 Кайдани порвіте

 І вражою злою кров’ю

 Волю окропіте.

 Ці рядки знаменитого Шевченкового “Заповіту” запалювали народ, загартовували його волю до боротьби, зміцнювали віру в краще майбутнє.

Бібліотекарями  також  було зазначено,що вже 153 роки пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета революціонера Тараса Григоровича Шевченка.22 травня 1861 року відбулося перепоховання тіла поета в Каневі на Чернечій горі. Але світлий образ великого Кобзаря безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертні могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї батьківщини, до свого народу.

В ході вечора учні прослухали  пісні на слова Т.Шевченка «Думи мої,думи мої», «Вітер віє,повіває..», «Мені однаково..»,ораторію Кирила Стеценка «Шевченкові»  та пісню Марії Бурмаки «Шевченкові».

                                                                Єрмакова Л.М.,завідуюча бібліотекою.