"Жодна крапля крові,пролита за батьківщину,не буває даремною..."
20 лютого нинішнього року Заводська міська бібліотека №1 провела Героїко - патріотичну годину до вшанування героїв Небесної сотні та АТО (ООС) під назвою "Всі твої ,Україно,ми діти..." Для проведення заходу в бібліотеку завітали студенти 1 - го курсу групи механіків М-13Б Лохвицького механіко - технологічного коледжу ПДАА разом зі своїм керівником Общим Сергієм Анатолійовичом. В ході заходу бібліотекар розповіла учням про буремні події на Майдані під час революції Гідності,адже у листопаді 2013 року Україна стояла перед важливим історичним кроком – стати незалежною Європейською державою. Але колишня влада злякалась цього. Корупція, мільярдні грошові зв’язки із Російським Кремлем стали перепоною до європейського вибору. Підписання історичного документу було цинічно зірвано.
Українська молодь, студенти, школярі вийшли на Майдан, вибираючи та відстоюючи свою гідність, право стати європейською державою. В їх руках були лише прапори України та Євросоюзу, а в очах – надія та віра у майбутнє. 30 листопада 2013 р. уночі бійці спецпідрозділу МВС «Беркут» розігнали Євромайдан, де на той час стояли переважно студенти.
Далі студенти згадали про подвиги Майдану і про жорстокий розстріл протестувальників беркутівцями та снайперами.Прозвучали класичні твори М.Глінки,
М.Шмітца,Альбіоні,Є.Доги.Також студенти прослухали пісні "Не спи,моя рідна земля...","Заспіваймо пісню про Україну".Не обійшлося і без сумнозвісної мелодії "Гей,пливе кача..." під яку пройшла хвилина мовчання по загиблих на Майдані та було запалено свічку,що горіла до кінця заходу.Також було переглянуто відео про розгін Майдану та презентацію "Зима,що всіх змінила."
Далі пішла мова про те як навесні 2014 року українці обрали нову владу, європейський шлях розвитку та реформ. Здавалось все скінчилося, минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так склалось, як здавалось.
Кремлівська влада та колишні керівники України, які грабували народ і знищили українську армію, приготували для українців ще одне страшне випробування – ВІЙНУ!
Ніхто навіть не міг уявити, що у 21 столітті розпочнеться братовбивча війна між народами, які пліч-о-пліч боролись за свободу і Перемогу у Великій Вітчизняній війні. Російська армія, ховаючись за спинами мирних жителів Донбасу, прикриваючись гаслами про захист російськомовних українців від фашистської хунти, розпочала знищення України зі Сходу.
Тисячі українців, що вистояли на Майдані, взявши в руки зброю, вирушили на Схід України, на Донбас, в зону анти терористичної операції, щоб захистити завоювання Революції гідності.
Ніхто не очікував, що за півроку український народ так зміцніє духом. Тисячі добровольців та воїнів запасу ідуть на війну, обороняти Україну від російської армії, від свавілля кремлівських бойовиків.
Серед перших воїнів АТО, які добровільно за покликом серця вирушили на війну – наші земляки. Із вірою в серці, без жодних вагань вони їхали боронити Схід України від російських бойовиків.
Було згадано імена загиблих на тій війні земляків:Матійчука Олександра та нещодавно полеглого 22-х річного Максима Хітайлова,солдата 72 -ої бригади Чорних запорожців з с.Вирішальне.
Пісня "Повертайся живим" якнаглибше передала почуття присутніх.
Були названі й імена героїв - заводчан,які теж воювали але зараз із нами "топчуть ряст" і раз за разом знову їздять на Схід. Далі прозвучала пісня Наталії Май "Свіча".
На завершення заходу до студентів звернулася провідний спеціаліст з гуманітарних питань Заводської міськради Горбенко Юлія Анатоліївна.У своєму виступі вона порушила питання відповідальності за скоєні на Майдані злочини і навела приклад материнської самовідданості однієї з жінок,сина якої було вбито під час революційних подій,адже вона дала згоду на видачу в Росію злочинців,які відповідальні за смерть сина,сказавши при цьому що "сина вже не повернеш,але нехай повертаються ті,хто живий".Також було висловлено надію на те,що справедливість переможе і Україна матиме шанс для розквіту.
