Героям Небесної сотні присвячується

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і студентів  4 курсу  Технологічного відділення  групи  Т – 44 б Лохвицького технологічного технікуму ПДАА,які на чолі з викладачем Мірошник Вікторією Олександрівною прийшли 20 лютого до Червонозаводської міської бібліотеки №1,щоб пошанувати  світлу пам’ять загиблих на Майдані  Годиною Пам’яті.На заході також були присутні  Добруля  С.В.,заступник міського Голови та Мащенко Л.О.,секретар Червонозаводської  міськради.

Ведучі Години ,завідуюча бібліотекою Єрмакова Л.М.,провідний бібліотекар  Лисенко Н.О.,бібліотекар 1-ої категорії  Матяш А.В.,відзначили  що Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічноєвропейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них - молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити. І сьогодні ми зібралися для того, щоб пом'янути й вшанувати Небесну Сотню.

  Вони підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо порівняно з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок - то велика жертовна любов. І якщо ми збагнемо це - не буде поміж нами зла.

Головним у світі є любов, і люди, яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога й до своєї країни, свого народу.

 Вони дивилися у небо високе,

У небо - високе-високе...

Відкриті здивовані очі:

- Невже це кінець? Кінець!

Вони дивилися в небо...

Підстрелене серце тріпоче,

Христос у багряній тузі

Терновий кладе вінець.

Вони дивилися в небо...

А небо - таке ласкаве,

А сонце таке погідне,

Немов поцілунок весни…

Паи’ять загиблих на Майдані було вшановано хвилиною мовчання та запалено свічки.

 

Присутні не могли стримати сліз,коли звучала пісня Оксани Максимишин «Мамо ,не плач»,пісня – балада «Про мальви» та «Гей,пливе кача по Тисині..» у виконанні гурту «Пікардійська терція».

Дуже зворушливо прозвучав вірш «Звернення сина до матері» у виконанні Бузуна Максима,студента технікуму.

Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись

Від підступної снайпера кулі,

Не почую повік, як у нашім саду

Навесні закує зозуля,

Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан

Навіть супроти твоєї волі.

 Я хотів, усім серцем юначим бажав

 Для Вкраїни щасливої долі.

На закінчення заходу було зазначено,гідність,відданість,патріотизм сьогодні засяяли новими гранями,стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття.

Нам треба об’єднатись воєдино,

Бо мрії й прагнення у нас одні –

Щоб стала вільна й сильна Україна,

Ми скажем усі разом «Ні – війні»!

Єрмакова Л.М.,завідувачка бібліотекою.