Чому зима?

Мені чомусь здається,що віршів про зиму завжди більше,ніж про літо.Чомусь наші поети із захопленням вигукують:" Зима прийшла!" Та і в нас вона "Зимонька - зима","Зимочка",не зважаючи на її випробувальні до нас нахили.А ще,мабуть,тому,що приносить вона на певний час відпочинок від важкої праці селянина на землі чи у себе в садибі..І тоді розпочинається творчість.У жінок найчастіше - вишивання,читання; у чоловіків - малювання (найчастіше,хоч і далеко не в кожного),майстрування,читання.Я ,звичайно,говорю про більшість.Бо є і меншість,але мова не про них. Саме взимку до бібліотеки "повертаються " її найдавніші і найвідданіші читачі,яких від порходу до нас не відлякує ні ожеледиця,ні мороз,ані холоднющий зимовий дощ.Є чому порадіти.

Ювілей Г.С.
Сковороди.
3 -го грудня 2012 року виповнилося 290 років з дня народження нашого земляка,видатного філософа Григорія Сковороди.Нам є ким пишатися,є ким похвалитися!Наступного ,4-го грудня,я як волонтер була запрошена до Центру соцільного забезпечення людей похилого віку з лекцією про його життя та творчість.Зазначу,що аудиторія в мене була не дуже велика,але дуже уважна і вдячна.Лекція була досить складною для сприйняття,але всі були підготовлені,тому задавали питання (що дуже приємно).Коли обговорювали твори Сковороди,то з подивом зазначили їх актуальність і нині,адже і зараз ми зустрічаємо і "Петра для чинов углы панские трущего",і "Федьку -купца при аршине все лгущего",і "строящего на свой тон права юриста"!Наче не 290 років пройшло!А ось тих,"чія совесть,как чистый хрусталь"і в той час було,мабуть,не вдосталь та і нині теж значно поменшало.. Не можу примусити себе нарікати на те,що в такий от ми час живемо,бо вважаю,що все залежить од людини.І це сама головна наука для кожного - навчитись бути ЛЮДИНОЮ,самий головний життєвий урок.Засвоїв,зрозумів ,що це таке - і вже не дарма жив. Сковорода прожив людиною,але лише по смерті всі зрозуміли ,що був він ВЕЛИКОЮ ЛЮДИНОЮ І ГЕНІЄМ.Не зважаючи на скруту шануймо і не забуваймо його,щоб не було,як у Шевченка - "славних прадідів великих правнуки погані"!

Наше свято

                                                    Допис у місцеву газету
                   
 Cорокарічний ювілей Червонозаводської міської бібліотеки №1 (Полтавська обл.)

                 Святково прикрашеним осінніми трояндами,жоржинами,хризантемами читальним залом,абонементами для дорослих,юнацтва та дітей, зустріла Червонозаводська міська бібліотека №1 своїх гостей,які завітали до неї на ювілей.

               Жовтневої пори 1972 року бібліотека відчинила гостинно свої двері для читачів і протягом сорока років надавала послуги для юнацтва міста,для дітей та дорослих.За ці роки бібліотека пройшла нелегкий час випробувань,щоб мати нинішній вигляд,зберегти в гарному стані книжковий фонд ,бути цікавою своїм читачам.На момент заснування бібліотека нараховувала 8000 тис.видань та 750 читачів.Зараз її книжковий фонд нараховує близько 20000 тис книг та періодики,читачів у 3 рази більше - близько 2300.

             На святкування було запрошено колишню завідувачку,а нині пенсіонерку - Гришко Ганну Кузьмівну,яка поділилася своїми спогадами про те,як засновувалася бібліотека,якими були труднощі та радощі перших днів роботи закладу.

                Слід зазначити,що за своє сорокарічне існування бібліотека переїздила лише один раз - у те приміщення,в якому вона зараз і знаходиться - по вул. Тельмана,1а/39а.В ньому бібліотека перебуває не так давно - з 2004 року,після того,як було поліпшено її умови роботи та збільшено площу книгозбереження завдяки допомозі незабутнього Валерія Олександровича Мірошниченка та підтримці його дружини ,нині вже пенсіонерки Мірошниченко Ольги Петрівни.Було зазначено,що бібліотека хотіла б мати таку підтримку від небайдужих людей і надалі,адже це так важливо не тільки для неї ,але і для всіх книгозбірень району в цей нелегкий для них час.

             Дійсно,сьогодні бібліотека - це не тільки каталоги й картотеки,стелажі з книгами,газетами і журналами.Це і місце зустрічі художників,місцевих письменників та поетів,юних читачів.В бібліотеці працюють два клуби за інтересами - з краєзнавства та екології.Неодноразово прходили зустрічі з місцевими поетами,зокрема,Шкляренком І.І.А ще працівники бібліотеки не пасуть задніх і приймають участь у різноманітних конкурсах,зокрема,біли серед бібліотек - переможців програми "Бібліоміст"із запровадження безкоштовного Інтернету в м.Червонозаводському.

               Для колективу книгозбірні ювілейне свято означало і вітальні слова від керівників міста,керівників Лохвицької районної бібліотеки,Червонозаводської ЗОШ №2,ПТУ №32,Червонозаводського МБК №1 та колег із Токарівської СБ і Червонозаводської МБ №"2.

                 Міський Голова Червонозаводського Сидоренко В.В.не тільки привітав колектив бібліотеки з ювілеєм,але і вручив Подяки від Червонозаводської міськради за значний внесок та досягнуті успіхи у справі виховання підростаючого покоління.Також він подарував бібліотеці акустичні стереосистеми до комп'ютерів.

              Привітала своїх колег і директор Лохвицької ЦРБ Пономаренко Л,Д, та вручила колективу бібліотеки Подяку від Лохвицької ЦБС,а також Грамоту від Лохвицького відділу культури і туризму.

                 Заступник директора з виховної роботи Червонозаводської ЗОШ №2 Голінченко Лідія Петрівна не тільки вітала бібліотекарів,але і пригадала,як будучи ученицею 8 - го класу школи №1 приймала участь у відкритті міської(тоді ще селищної)бібліотеки у 1972 році і була однією з ведучих свята.

        Завідуюча Червонозаводською міською бібліотекою №1  Єрмакова Любов.

Оскільки,більшість бібліотекарів наступної зими працюватиме в напівопалюваних або і зовсім неопалюваних приміщеннях,пропоную рецепт ШИПШИНОВОГО ЧАЮ - БАЛЬЗАМУ :
 1. закип'ятити 1літр води,поклавши 2 ст. ложки цукру(це на чий смак).
 2. всипати 3 ст.ложки сушеної шипшини і ще проварити 7 хв.
 3. цим відваром залити 2 ч.ложки чорного чаю.
 4. сюди ж вкинути цедру апельсина(смужка до 7 см.)
 5.настояти одержану заварку 15 - 20 хв.
               А ще раджу заварювати чай красиво,у симпатичному заварнику !
              ( У термос засипаємо все і зразу ж заливаємо гарячою водою,настоюємо приблизно 1,5 години).
                      Пийте на здоров'я,зміцнюйте імунітет і не хворійте,шановні колеги!

                          Вчора ввечері побачила у себе останній передвиборчий буклет у фіртці.Агітували за кандидата від демократів,перерахували добрі справи зроблені ним для району, в т.ч. і готель вівдбудований і відреставрований,який є окрасою району перед  гостями Лохвиці.Все це правда - готель гарний і гостей,дійсно,потрібно достойно зустрічати.Отож,закликають народ це оцінити і відповідно проголосувати.А я собі пригадую той народ,як він якось бочком і з опаскою той готель обходить,бо живуть в ньому,в основному,заможні пани,які їздять на іномарках та джипах,або командировочні,яким добові оплачує держава. ..І от знову я про своє!про приміщення районної бібліотеки! Якось так сталося,що в попередні роки ну не знайшлося доброго спонсора,який би відреставрував фасада і зробив і бібліотеку окрасою Лохвиці.А отой же народ і в бібліотекеу  ходить та обідраного фасада бачить.Згодьтеся - бібліотека насправді заклад для народу,якого завтра ой як чекатимуть на виборчих дільницях,як мовиться : " з вірою,надією,і з любов ю"! 
                   І оце з  вилася в мене МРІЯ - а ну ж !і насправді, вибраний депутат(а ми ж таки когось та виберемо) не забуде на другий день про любов до свого народу та й допоможе естетично оформити районну бібліотеку -раз!,допоможе їй з опаленням -два!(опалювальний сезон розпочато,але не для районки - коштів обмаль),допоможе з ремонтом приміщень  у середині бібліотеки -три! та ще і  допоможе сучасними меблями - чотири!.Колеги мої з філіалів прямо скажуть,"губу розкатала" і про потреби малих бібліотек забула..Не забула!Обраний депутат матиме  великі можливості,отож нехай і потурбується про кошти ,бо для районного бюджету таке може бути і не по силах.
                  Шановному нашому земляку Г.С.Сковороді - 290 !Має світове ім я.Але що чекає на бібліотеку,яка те ім я носить - невідомо..Та й іншим бібліотекам не позаздриш.
                 

Ювілей бібліотеки. 17 жовтня 2012 року відбулося свято на яке я,особисто,не дуже і розраховувала.Причиною таких сумнівів було нетривке становище бібліотеки взагалі та досить прохолодне ставлення влади до неї (як і до бібліотек взагалі),і,друга причина - завидне приміщення,яке займає бібліотека саме наша -Червонозаводська №1.Ласих поглядів з боку різних,ну дуже підприємливих панів!,ой як вистачає.Скільки вже було спроб всіма правдами і неправдами вижити нас звідси!. Не можу не згадати принагідно і про вже тепер і мені рідне приміщення Лохвицької районної бібіліотеки(адже працюю в системі 28 років).Коли тільки прийшла сюди працювати,то приміщення білили самі бібліотекарі,але як слід вони не мали змоги його облаштовувати.бо таки не вапнярі! Та і правила техніки безпеки не пустий звук,бо має воно два поверхи підвищеного архітектурного планування початку 20-го століття.Будували тодішні пани - сільгоспвиробники його для себе щшедрою рукою,тому бібліотека зараз має кімнати висотою по 3 метри.Отже,якісь таки кошти та виділялися. Прийшли буремні 90-ті і,від того часу і донині стоїть бібліотека обідраною до старовинної цегли сиротиною майже в центрі Лохвиці і ніхто не переживає,що носить вона ім'я Г.С.СКОВОРОДИ.Встав би великий філософ та подивився,яка на вигляд будівля носить його ім я,то ліг би назад від образи.Далеко від теми допису занесли мене емоції! Вітали нас і районні наші керівники,і міська влада,і колеги з 2-ої ЗОШ,з міського БК №1,з Токарівської бібліотеки Валентина Миколаївна,з міської бібліотеки №2 Наталія Петрівна.А в кінці я висловила подяку підприємцям,які придбали для нас акустичні установки до комп ютерів та ін.Прийшла до нас і колишня завідуюча,Гришко Галина Кузьмівна(у якої прийняла бібліотеку у далекому 1987 році)та поділилася спогадами про те,як воно було на перших порах.Згадувала і про нестерпні холоди,які допікали і про інше.Але всім запам яталося те,що вона сказала про колишнього селищного голову Манніка І.Г. : "Він мені ніколи ні в чому не одказував,що б я не попросила - кругом був "зелений коридор".Треба було книжкові стенди -замовив у технікумі,а технікум і грошей за роботу не взяв.Треба столи - купив "сільсовєт" на міжрайбазі.Книг назбирала,нема куди поставить,поїхали од "сєльсовєта" в Полтаву і привезли мені книжкові стелажі." .Я ТАК ЦІНУЮ ЩИРІСТЬ!
           Ps : Нажаль,Галина Кузьмівна прожила лише півроку піля ювілею. У березні 2013 року вона пішла у вічність.Світла їй пам'ять.   

Фрагменти з праць К.І.Рубинського,які мені спадобалися :

"Бібліотеки являють собою капітал і при тому найцінніший капітал кожної країни,капітал,в який вкладено всі знання людства".

"Много раз человеческая культура подвергалась опасности полного уничтожения и своим спасением,своим возрождением она объязана была ничему иному,как сохранению письменных памятников и книг в библиотеках.Мало того,собирание письменных памятников в различных местах культурного мира являлось как бы магнитом,притягиваюк себе всех стремящихся к знанию,и чем больше было это собрание,тем больше было притяжение".
           А ось цей вислів,по - моєму - і зараз не втрачає своєї актуальності:
"Каждая библиотека представляет у нас досих пор свой замкнутый,никому не ведомый мир,со своей собственной системой,со своими собственными порядками,со своими собственными нуждами.Эти нужды только тогда обращают на субя внимание и удовлетворяются,когда они ДОСТИГАЮТ КРАЙНЕЙ СТЕПЕНИ,но и в таком случае они удовлетворяются иногда так,что ставят библиотекарей в раздумье". У мене виникає питання,а що ж примушує суспільство чинити з бібліотеками саме так,як сказано у РубинськогоК.І.І що вже так змінилося у менталітеті суспільства з початку 20 -х років?