субота, 29 вересня 2012 р.

Осіннє..

1.Духм яніють чорнрбривці,
Тонке павутиння
Заплуталось у вітах..
Осінній смутку,
Відступи!
2.Невпинний часу плин,
Ти забираєш все погане..
Гарне теж.
3.Осінні холоди.
Червоних жоржин пожежа
Не відігріє їх!
4.Брату - чорнобильцю.
Осипався лист не пожовклий.
Не жданий ударив
Мороз..
5.Клин журавлиний небом.
Сипіють верби побіля води..
Прийшли осінні холоди.
6.Клен сіяє листом золотим!
Сірому небу його
Не потьмарить..
7.Волосся сиве під шарфом,
Немов під снігом
Хризантема..
8.Полин гіркий
Обпік йому вуста..
Чорнобильське
Дитя.
9.В бідній хаті
Білі стіни.
Чисті вікна,
Чистий дух.
10.Бабусі.
Покручені пальці жіночі
Знали крижаницю
Цілий рік.
 
 
                     Римському клубу.
                  "  То хто за вас таких
                  Захоче знов ПІТИ НА ХРЕСТ?"

середа, 12 вересня 2012 р.

Побажання бібліотеці

Порадували нещодавні відвідини кабінету Міського Голови Сидоренка В.В.якого я запрошувала на День краєзнавсва присвяченого Дню міста Червонозаводського.Під час бесіди про наші потреби(бібліотеки)він висловив побажання,щоб у бібліотеці з явилися нові види електронного обладнання:настінний айпад та музичний фон.Ну що ж - гарне побажання!Сподіваюся,що до 40-річчя бібліотеки міська рада ,для початку,допоможе віремонтувати електролампи та замовить 2 сучасні офісні столи.А далі час покаже..

пʼятниця, 9 березня 2012 р.

Довелося сьогодні  переглянути цікаву статтю про бібліотечну архітектуру,а також побачити ряд фотографій приміщень сучасних бібліотек в США та Англії.Я в захопленні від того простору ,світла,а також повітря,яке вони в собі несуть.І там є не просто повага,а преклоніння перед її Величністю Книгою.Отже є такі бібліотеки.

субота, 3 березня 2012 р.

Як цінуємо ми бібліотекарі порядних читачів!Тих,хто не тільки читає,але і намагається подарувати щось дійсно цінне бібліотеці.Люди розуміють,що,якби там не було,а бібліотека - заклад не на один день і цінна вона тим,який має фонд!Ф таких ой як не багато!

вівторок, 28 лютого 2012 р.

Моя професія.

Бібліотекар..Одна з найдавніших і найзагадковіших професій в історії людства.Скільки  поколінь книголюбів минулого стоять за створеними нині фондами,скільки зусиль і відданості обраному фаху,скільки хоробрості в бажанні відстояти книжкові храми.Десь ,у великих містах,ці храми мають справді величний вигляд ,як того і заслуговує Книга.Але є і зовсім маленькі,але теж,храми,які потребують нині, у цей важкий час ,і уваги і догляду,бо в них живе та сама Книга,що освячує своєю присутністю нас і робить Людьми.

 Ян Райніс  “Cоловейко” Кожен вечір слухаю, Співи соловейка: – Покажися, солов’ю, Пір’я золоте! Відповідав соловейко: – Сам я – птаха сіра, ...