30 вересня бібліотекарі та бібліотеки відзначили своє професійне свято - День бібліотек.У цей день у православній традиції - ще і день пам'яті Віри,Надії,Любові та їх матері Софії.Отже, для тих,хто носить ім'я цих святих, воно є подвійним.А таких у нашому колективі налічується декілька.
           Розпочалося святкування у Лохвицькій районній бібліотеці,де працівників привітали представники районної держадміністрації,райвідділу освіти ,адвокат О.Панченко (давній друг бібліотеки) , Міський Голова Лохвиці О.Демчук, представник народного депутата
Т. Кутового. Було  вручено  Грамоти та квіти бібліотекарям.
          Далі свято перемістилося в с.Токарі,де у місцевій сільській кав'ярні "Надія" бібліотекарі  весело та невимушено вітали один одного,співали народних пісень та пригощалися різними стравами. Ведучі свята Краснолуцька Любов(господиня свята,адже завідує Токарівською сільською бібліотекою).та Матяш Антоніна провели для своїх колег різноманітні конкурси та сценки.Були там,навіть, славнозвісні кумасі Параска та Палажка(їх зіграли бібліотекарі Світлана Хоменко та Наталія Потапенко),які також привітали учасників свята.
              Для бібліотекарів провели жартівливу церемонію нагородження званнями під назвою "Бібліотріумф".Звання "Пані Старожил"одержала Наталія Потапенко,"Пані Салага" - Олена Петрич,"Пані Красуня"- Наталя Юхно,"Пані Безпосередність"- Тетяна Лихно,"Пані Пластика" - Ніна Юхно,"Пані Невгамовність" - Пересада Людмила,"Пані Гумористка" - Тетяна Сімоненко,"Пані Психолог" - Валентина Ужвій","Пані Україночка" - Алла Ралко,"Пані Досконалість" - Катерина Бурлей,"Пані Усмішка" - Катерина Шуст,"Пані Ремонт" - Валентина Буравльова,"Пані Капітан" - Людмила Пономаренко,директор районної бібліотеки (відсутня з поважних причин).
       

     

Осінь..І осипається садок,

Рідіє ліс у далині.

Блакить небес відтінює листок,

Що вкритий золотом

Бринить.

Трава,про яку розповім нижче,є моїм своєрідним відкриттям у цьому році.Отже,

в Інтернеті можна відшукати інтернет – магазин «Мір трав» за запитом  - «Астрагал купити». На протязі трьох днів можна одержати посилку (м.Харків).Так що,наразі  ця цілюща трава доступна і обійдеться ,приблизно, від 75 до 100 грн.,але це разом з поштовими витратами. Лікуйтеся,шановні колеги,адже попереду зима і яка б тепла вона не була,але нам однак доведеться  потерпати від холоду у своїх бібліотеках. Десь  прочитала,що «...астрагал є зоряним подарунком людству для виживання у несприятливих умовах»! Отож,зверніть увагу!

                                         «  Астрагал шерстистоцветковый- лечит и предупреждает»

Сегодня хочется рассказать вам о неприметном растении, которое, однако, обладает множеством неоспоримых достоинств. Оно лечит многие недуги, в том числе и такие серьезные, как заболевания сердечно-сосудистой системы, болезни почек и даже онкологию. Речь идет о многолетнем травянистом растении — астрагале шерстистоцветковом, из семейства Бобовых. В народе его называют ласковыми именами: солодкое зелье, перелет сладколистный, и это несмотря на то, что на вкус астрагал слегка горчит.

Астрагал для сердца и сосудов

Астрагал используется для лечения сердца и сосудов в виде настоев и отваров, которые оказывают успокаивающее, кардиотоническое и гипотензивное  действие на эти органы. Сегодня  нередко даже у относительно молодых людей обнаруживаются такие заболевания, как гипертензия, инсульт, ишемическая болезнь сердца, инсульт, стенокардия, тахикардия лечение которых, как скажет вам любой врач-фитотерапевт, невозможно без применения такого уникального растения, как астрагал шерстистоцветковый.

Нельзя не упомянуть о том, что в группу астрагалов, с древних времен используемых в траволечении, входит не один десяток растений, но лишь данный вид представляет собою наибольшую ценность.

Астрагал шерстистоцветковый

Использование настоя астрагала приводит к расширению сосудов сердца, почек, головного мозга, а так же периферических сосудов, улучшая, таким образом, кровообращение. При этом происходит снижение кровяного давления, насыщение внутренних органов кислородом. Настой из астрагала успешно применяется на любой стадии гипертонической болезни. Приготовить его несложно:

— чайную ложку сухой измельченной травы астрагала залить стаканом кипятка и дать настояться в тепле 3-4 часа. Принимать процеженный настой в течение дня маленькими глотками.  Курс лечения такой: 3 недели — пить, неделю – отдыхать. Повторить еще 2-3 раза. Подобных курсов в году можно сделать два-три. Более того, настой астрагала шерстистого можно пить для профилактики людям, предрасположенным к гипертонической болезни и перешагнувших сорокалетний рубеж.

            Под влиянием астрагала утихают головные боли, исчезает головокружение. Положительно действуя на мелкие сосуды глазного яблока, и снижая в них повышенное давление, астрагал может применяться при лечении глаукомы. Используется настой по приведенному выше рецепту. Пить его нужно четырежды в день по четверти стакана, а так же можно использовать его для компрессов (примочек) на глаза.

Астрагал при болезнях почек

             Еще в медицине Древнего Востока астрагал использовался для лечения почечных заболеваний. Особенно эффективен он при гломерулонефрите (как остром, так и хроническом), сопровождающемся нарушением выделительных функций и нефрогенной гипертензией, поскольку он увеличивает диурез, улучшает кровообращение в почках и выводит токсические азотистые основания.  Астрагал используется как самостоятельное средство и в составе различных сборов. Вот один из них:

— взять по 3 части астрагала и цветков ромашки аптечной, и по 1 части травы хвоща полевого, грыжника, спорыша и кукурузных рылец. Пару столовых ложек сбора заливают полулитром кипятка и настаивают в термосе в течение ночи. Принимать нужно по 150 мл трижды в день во время еды, сбор эффективен так же при пиелонефрите, мочекаменной болезни и цистите.

Астрагал в фитоонкологии

Противоопухолевое действие астрагала подтверждается  многими травниками на практике. Целебная трава применяется при лечении как доброкачественных опухолей (фибромиомы и миомы матки), так и злокачественных (рак яичников, шейки матки, молочной железы, пищевода, горла, желудка, печени и кишечника). Астрагал устраняет накопление излишков воды при водянке и отечность головного мозга.

Для лечения опухолей женской половой сферы используют отвар астрагала для спринцевания:

— 2 столовые ложки сухой травы астрагала залить 500мл кипятка и томить на небольшом огне минут десять. Затем  дать постоять еще около часа, процедить и использовать для спринцевания дважды в день (по стакану на одну процедуру).

На злокачественные язвы при открытой форме рака делают примочки из отвара травы астрагала, в который добавляют малость натурального меда. Одновременно с этим, настой принимают и внутрь. Приготовление настоя и отвара астрагала при онкологии:

— настой. Сухую траву астрагала (одну столовую ложку) залить стаканом кипятка, опять довести до кипения, дать настояться пару часов, после чего процедить. Пить за четверть часа до еды по 1-2 столовые ложки трижды-четырежды в день.

— отвар. Столовую ложку сухой травы астрагала залить 200 мл воды, потомить на огне при слабом кипении десять минут. Дать полчаса постоять в тепле, потом процедить и пить глотками в течение дня.

Чем хорош астрагал шерстистоцветковый, так это отсутствием токсичности и своим мягким воздействием, из-за чего его можно сочетать с такими сильнодействующими ядовитыми растениями, как болиголов. Такая комбинация повышает эффективность лечения злокачественных образований.

Червонозаводське : на шляху з минулого в майбутнє.

     20 жовтня 2015 року Червонозаводське відзначатиме свій 87-йдень народження .Міська бібліотека №1 провела Історичний екскурс під назвою "Історія і сучасність сплелися на цих вулицях".До неї завітали учні групи М-13 Б за спеціальністю "Експлуатація та ремонт обладнання харчових виробництв" разом із заступником директора з навчальної роботи Лохвицького технікуму ПДАА,викладачем культурології Мірошник Вікторією Олександрівною.
     Перед початком екскурсу виступила юрист Червонозаводської міськради Дробиш Марина Водлодимирівна.Вона зазначила,що місто має славну історію свого заснування й розвитку,яку сворили його робітники своїм звитяжним трудом.Лохвицький цукрозавод,з якого все і почалося,був знаним на весь світ як і решта підприємств,пов'язаних з ним.Славне минуле відбилося у назвах вулиць.Але не можна жити минулим і тому Червонозаводське прийняло виклики сьогодення і готове крокувати в майбутнє і змінюватись.Це,в першу чергу,відобразиться в нових назвах вулиць.До обговорення нових імен в історії міста буде запрошено жителів Червонозаводського.
      Далі тему було поглиблено бібліотекарями  Матяш Антоніною та Лисенко Ніною,які розповіли про роки розбудови міста,воєнну розруху та підпільний рух,післявоєнну відбудову зруйнованого селища та сучасні завдання,які слід буде вирвшувати.Адже, подальша доля міста тісно пов’язана з долею всієї України. Насьогодні  діючими є лише декілька підприємств. Це такі,як Хлібозавод,Станція Сула,Склоприлад.Саме залізничній станції присвятив свого вірша місцевий поет Володимир Семенко:

 Як гарно зветься станція — Сула...

Круг неї обертається земля

моїх надій, тривог і неспокою,

бо в селищі Червонозаводському,

отам, де Рудка, де Артополот

сріблиться плином тихих — тихих вод,

край вулички стоїть біленька хата.

У ній — мій світ, якого не догнати...

Як гарно зветься станція — Сула.. 

Зараз більшість колишніх підприємств  не працюють в очікуванні кращих часів,а вони,сподіваємося, таки настануть! І наші надії дають нам право заглянути трішки в майбутнє. Так,сьогодні проводиться відповідна робота по виготовленню нового ге­нерального плану розвитку міста Червонозаводського на період до 2025 року. Проектом передбачені можливі варіанти змін у кількості насе­лення, територіального розвитку міста. Архітектурно-планувальна органі­зація Червонозаводського має розвиватися за проектом з урахуванням іс­нуючих, та передбачуваних мікрорайонів.

 Проектом пропонується додаткове розміщення магазинів непродо­вольчих товарів, об'єктів побутового обслуговування та достатньої кіль­кості медичних і амбулаторних об'єктів.

Фізкультурно-спортивні споруди передбачено доповнити спортивни­ми майданчиками та спортивними залами загального користування.

З Генеральним планом розвитку Червонозаводського перегукуються мрії учнів 1-ої та 2-ої середніх шкіл міста,які вони відобразили в своїх малюнках.Презентацію під назвою "Яким я бачу рідне місто через 20 років" для учнів провела завідувачка Єрмакова Л.М. Так Антіпова Євгенія,15 років мріє :

«Закриваю очі… і лечу крізь роки…ось зупинка «Червонозаводське - 2034-й ».
Ступаю на різнокольорову бруківку.
Ось я вже  – в центрі міста,пізнаю його по альтанці,а фонтан -не впізнати!
Він став більшим,
струмені  води підносяться
вгору і падають
під звуки
класичної музики,
а потім..тихенький
 подзвін міського трамвайчика.

Полтавець Діана,14 років:

«..мрію про те,що через 20 років Червонозаводське  буде відоме своїми новими заводами : переробки неорганічних речовин та виготовлення біопалива».

Гайдайчук Євген та Жарий Ігор,які мають по 14
років,сподіваються,що:

«…місто розшириться і  з’явиться багато

робочих місць.

Працюючі спиртовий,

цукровий,

комбікомовий,

приладобудівний

заводи

забезпечуватимуть

потреби України

та інших партнерів

 високоякісною

 продукцією».

Литовченко Марина,15 років,мріє про те,що:«..на березі мальовничої

річки Сули побудують

 зону  відпочинку,

ландшафтний

дизайн прикрасить  місто.

Буде посаджено

новий парк,

побудовано готелі,з’явиться кінотеатр».

Панасенко Владислав,15 років,мріє ,що через 20 років:«…знову працюватиме лікарня,у якій лікуватимуть

 найскладніші хвороби кваліфіковані

спеціалісти,а «Швидка допомога»

стане дійсно швидкою».

А ще в місті працюватиме

 велика сучасна бібліотека

з найновішим

обладнанням».

Катю Волкову,14 років,Харченко Яну,15 років та Доброхліба Ярослава,15 років об’єднує мрія про те,що:

«..через 20 років рідне місто буде квітучим,гостинним.

Люди з повагою ставитимуться до свого містечка.

Хочеться,

щоб і зараз,

і через роки

ми жили під мирним небом

і не було війни».

А,оскільки,мрії мають властивість збуватися,якщо дуже хочеться,то кращі сподівання учнів таки здійсняться.

Учні технікуму з цікавістю переглянули також презентацію фотографій під назвою "Подарунок рідному місту",на якій відображено найцікавіші куточки Червонозаводського:його дерев'яні скульптури,фонтанчики,ставки,альтанки.

Червонозаводчани — патріоти свого міста. Вони роблять усе для того, щоб жилося тут радісно і щасливо. Своєю працею вони вписують нові сторінки до літопису величних звершень на честь своєї держави України.

Червонозаводське – люблю тебе

За красу кучерявих садків,

За вируючі ранки росисті

І за тишу ясних вечорів.

За дівочі пісні легкокрилі,

Що порушують спокій нічний.

А ще більше люблю місто миле

За народ гомінкий трудовий.

Я не можу його не любити.

Місту рідному вічно рости

Хоч і важко на карті світу

Моє місто маленьке знайти.

«Вивчаємо інновації,покращуємо роботу..»

         В останній тиждень травня Червонозаводська міська бібліотека №1 приймала у своїх стінах, в рамках школи профмайстерності,                                                                                                     шановних гостей – колег – бібліотекарів  з філій Лохвицької ЦБС  на чолі з дирктором  Лохвицької ЦРБ  Пономаренко Л.Д.,заступником   Грипась Т.І.та   провідним методистом Карпець Л.Я.

      Темою занять школи  профмайстерності  були  «Інноваційні форми та методи роботи в бібліотечній справі». Завітала на заняття до бібліотекарів також   Горбенко Ю.А.,керівник філії Лохвицького районного ЦССДСДМ в м.Червонозаводському . Вона виступила перед аудиторією і розповіла про  співпрацю Червонозаводської міськради  та міської бібліотеки №1,як однієї з  установ міста,що займаються обслуговуванням міських жителів та жителів прилеглих населених пунктів. Особливо зазначила значну кількість масових заходів,тематичних вечорів,годин історичної пам’яті в бібліотеці ,які проходять   за участю та за підтримки Червонозаводської  міськради .

           Надалі з фаховою консультацією виступила провідний методист районної біблотеки  Карпець Л.Я.,яка пояснила значимість інноваційних форм роботи в сучасній бібліотеці  та коротко схарактеризувала  кожну з них.

          Поглибили дану тему бібліотекарі міської бібліотеки №1. Так,завідувачка бібліотекою Єрмакова Л.М. розповіла  про асортимент інноваційних послуг у бібліотеці,особливо підкресливши,що саме облаштування книгозбірні   комп’ютерами з безкоштовним доступом до Інтернету дало реальний поштовх до впровадження інновацій в масовій роботі бібліотеки,в оформленні книжкових виставок,у створенні бібліотечних  блогів. Бібліотека регулярно проводить літературно – музичні години,фреші,години історичної пам’яті,прем’єри книг,конкурси літературних фантазій і багато іншого. І,хоча бібліотеки займають одне з ключових місць серед постачальників інформації, а комп’ютерну революцію не зупинити,все ж книга – ось той носій соціальної і культурної пам’яті народу,розвивати потребу в якому – покликання бібліотеки.

            Провідний бібліотекар Лисенко Н.О. розповіла про інноваційні підходи в роботі бібліотеки з юнацькою групою користувачів,про нетрадиційне оформлення масових міроприємств і використання електронних ресурсів та ПК для більшого впливу на дану групу читачів. Вона продемонструвала фото ,на яких зафіксовані цікаві моменти бібліотечної роботи.

           Бібліотекар 1-ої категорії  Матяш А.В. розповіла про роботу дитячого абонемента бібліотеки,куди також прийшли інновації,зокрема,в оформленні даного абонемента як «Читай – міста» з літературними героями та вуличками,на яких вони живуть.

          Далі увазі бібліотекарів було запропоновано презентацію «Жінки в історії України»  та літературний квест «Дніпровими порогами,козацькими дорогами»,де бібліотекарі в ігровій формі шукали відповіді на запитання з історії українського, Лохвицького, Сенчанського і відновленого Червонозаводського  козацтв.

      На закінчення дійства бібліотекарі запросили своїх колег до столу і пригостили традиційними для української кухні  варениками та пирогами.

        Хочеться сказати слово вдячності нашим спонсорам,які підтримали бібліотеку. Це  Червонозаводська філія ПАТ «Компанія – Райз» та її директор  Бойко Олександр Юрійович,вони надали бібліотеці фарбу для поточного ремонту та допомогли з оформленням фасаду бібліотеки. Не залишила поза увагою потреби бібліотеки і Червонозаводська міськрада,яка сприяла оформленню солодкого столу для гостей  міста.        

                                                                  Єрмакова Л.М.,завідувачка бібліотекою.

 

Збережемо пам’ять про подвиг

 2015 рік є ювілейним в історії України. Це рік 70 –ої річниці Перемоги

 над фашистськими загарбниками у 2-ій Світовій та Великій Вітчизняній

 війні,а також Рік Ветерана.

    В суспільстві існує думка про те,щоб не відзначати цю дату в нашій

 державі у зв’зку з кривавими подіями на Сході України. Але ж дата 9

 Травня – священна для нас,нашого народу,бо саме наші батьки,діди та

 прадіди ціною титанічних зусиль зупинили лютого ворога,не давши йому

 завоювати світ. За Перемогу було віддано кожне друге життя народу. Не

 має сім’ї ,яка б не втратила когось на тій війні.

     Літературно – музичну годину мужності під назвою «Вічна пам’ять

 жива», яка пройшла у  Червонозаводській  міській бібліотеці №1,було

 присвячено пам’яті полеглих солдатів та їхніх вдів,а також тих,хто

 повернувся та розділив з нами всі наступні випробування і доніс до нас

 пам’ять про криваві події  - нашим ветеранам.

    На  міроприємстві був присутнім Моцний Олександр Іванович,ветеран

 Великої Вітчизняної війни,а також Горбенко Юлія  Анатоліївнв,керівник

 філії  Лохвицького районного центру соціальних служб для сім’ї,дітей

 та молоді при Червонозаводській міськраді. Вона звернулася до

 аудиторії з вітальним словом.

      Послухати спогади ветерана прийшли учні Лохвицького

 технологічного технікуму ПДАА механічного відділення за спеціальністю

 «Експлуатація та ремонт обладнання харчових виробництв» групи М 13 – б

 на чолі з керівником групи Москаленком Сергієм Ярославовичем та

 заступником директора з навчально – виховної роботи Таранською Аллою

 Анатоліївною.

     Усі присутні прикрасили свої свої груди стилізованими квітами

 маку,як символа  Перемоги у 2 – ій Світовій війні. Маки власноруч

 виготовили бібліотекарі.

    Захід пройшов у рамках героїко – патріотичних читань під назвою «Ми

 йшли до тебе,Перемого!»

    Ведучі години мужності бібліотекарі Лисенко Н.О. та Матяш  А.В.

 зазначили,що  давно відлунали канонади грізних боїв, давно рвучкі

 весняні вітри пошматували їх й тануть у мареві часу. І тільки все

 світле, людяне й величне на довгі віки зберігає пам’ять народна.

     Майже півмільйона загиблих солдатів прийняла в себе Полтавська

 земля. 60 братських могил залишила війна на рідній Лохвицькій землі.

    1418 днів і ночей тривала друга світова війна. І кожний з цих днів

 – це кров і смерть, біль і гіркота втрат, радість великих і малих

 перемог.

     Серед тих, хто йшов дорогами війни, були і наші червонозаводчани.

 Не всі повернулися з боїв. 291 солдат навіки спить у землі, залишивши

 вдів, дітей – сиріт та одиноких матерів.

     Пам’ять полеглих в боях було пошановано хвилиною мовчання. Також

 прозвучали відеокліпи  пісень про війну:«Журавлі», «Пісня про Дніпро»,

 «Маки червоні», «Балада про мальви» та ін.

 З хвилюючими спогадами про ту страшну війну перед учнями

 та іншими учасниками заходу виступив ветеран 2-ої Світової війни та

 Великої Вітчизняної Моцний Олександр Іванович. Він поділився

 розповіддю про перші дні війни,про бомбардування,які завдавали фашисти

 та навів цифри полеглих у війні радянських воїнів  - 28 мільйонів.

 Цифри інших країн – учасниць антифашистського руху були суттєво

 нижчими – від 320 тисяч до 400 тисяч.

 Отже, за Перемогу над фашистами саме  наш народ заплатив надто високу

 ціну,щоб не пам’ятати про неї.

  Під час проведення години прозвучав вірш:

 До обеліска я в задумі стану,

 До сивини своєї на путі.

 Скажу «спасибі» тихо ветерану,

 Що вдруге народив мене в житті.

 На картах не знайти мої дороги –

 Мій бойовий, мій босоногий шлях.

 За вбитим батьком йшов до перемоги

 Траншеями по спалених полях.

 Сльоза зорі стоїть над обеліском,

 Сховавши клопоти людські і сни.

 Сьогодні треба поклонитися всім низько,

 Усім хто не прийшов з війни!

 По закінченню масового заходу ветеранові було вручено букети весняних

 квітів і всі учасники міроприємства  сфотографувалися напам’ять про

 цей день зустрічі   та пам’яті про Перенмогу.

 Єрмакова Л.М.,зав.бібліотекою.

Героям Небесної сотні присвячується

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і студентів  4 курсу  Технологічного відділення  групи  Т – 44 б Лохвицького технологічного технікуму ПДАА,які на чолі з викладачем Мірошник Вікторією Олександрівною прийшли 20 лютого до Червонозаводської міської бібліотеки №1,щоб пошанувати  світлу пам’ять загиблих на Майдані  Годиною Пам’яті.На заході також були присутні  Добруля  С.В.,заступник міського Голови та Мащенко Л.О.,секретар Червонозаводської  міськради.

Ведучі Години ,завідуюча бібліотекою Єрмакова Л.М.,провідний бібліотекар  Лисенко Н.О.,бібліотекар 1-ої категорії  Матяш А.В.,відзначили  що Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічноєвропейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них - молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити. І сьогодні ми зібралися для того, щоб пом'янути й вшанувати Небесну Сотню.

  Вони підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо порівняно з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок - то велика жертовна любов. І якщо ми збагнемо це - не буде поміж нами зла.

Головним у світі є любов, і люди, яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога й до своєї країни, свого народу.

 Вони дивилися у небо високе,

У небо - високе-високе...

Відкриті здивовані очі:

- Невже це кінець? Кінець!

Вони дивилися в небо...

Підстрелене серце тріпоче,

Христос у багряній тузі

Терновий кладе вінець.

Вони дивилися в небо...

А небо - таке ласкаве,

А сонце таке погідне,

Немов поцілунок весни…

Паи’ять загиблих на Майдані було вшановано хвилиною мовчання та запалено свічки.

 

Присутні не могли стримати сліз,коли звучала пісня Оксани Максимишин «Мамо ,не плач»,пісня – балада «Про мальви» та «Гей,пливе кача по Тисині..» у виконанні гурту «Пікардійська терція».

Дуже зворушливо прозвучав вірш «Звернення сина до матері» у виконанні Бузуна Максима,студента технікуму.

Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись

Від підступної снайпера кулі,

Не почую повік, як у нашім саду

Навесні закує зозуля,

Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан

Навіть супроти твоєї волі.

 Я хотів, усім серцем юначим бажав

 Для Вкраїни щасливої долі.

На закінчення заходу було зазначено,гідність,відданість,патріотизм сьогодні засяяли новими гранями,стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття.

Нам треба об’єднатись воєдино,

Бо мрії й прагнення у нас одні –

Щоб стала вільна й сильна Україна,

Ми скажем усі разом «Ні – війні»!

Єрмакова Л.М.,завідувачка бібліотекою.